Бути сильним

Розповідь про родину Володьки

Незважаючи на свій вік 14 років Володька був дрібним хлопчиком, якого всі дражнили. Ну і чого ж не дражнити то? У нього був кривий ніс, великі очі, короткі руки та довгі ноги. Його вуха стирчали в різні боки. Все обличчя обсипане веснянками і вуграми. Загалом, всю красу він тримав на собі. Та ще до всього цього він був великим трусом.

Його матір та батько любили досліди, і працювали у сфері науки. Володька теж трохи займався складанням різних деталей в одне ціле. У своєму віці в нього виходило складати невеликі моделі різного транспорту: трактори, літаки, машини... та багато чого іншого.

Дідусь з бабусею жили неподалік від них, але Володька рідко відвідував їх, хоча дуже любив. Колись, знаходячись в гостях у дідуся з бабусею, він знайшов скриньку з різними цікавими речами, але дідусь не дав навіть їх торкнутись, та швидко забрав з рук Володьки. Тоді Володька дуже образився та з тих пір став рідко відвідувати стареньких.

Жив він недалеко від мене, по вулиці Калініна. Ми з ним в дитинстві були друзями. Любили пограти в футбол з хлопцями, покататися на ковзанах і санях. Але пару років тому щось трапилось. Чи ми підросли, чи просто перестали з ним спілкуватись? На це питання, у мене чомусь не має відповіді.

Дмитро Коритний

Подобається

#4956 в Фентезі
#2080 в Детектив/Трилер
#827 в Детектив

У тексті є: фантастичне перетворення, супергерой поруч, пригоди дітей у дивному місті

Відредаговано: 11.03.2021

Додати до бібліотеки

Поскаржитись