Бути людьми
Закрутила осінь виром листопаду
Закрутила осінь виром листопаду -
Й золотавим листям вкрилася земля.
Принесла природі спокій і відраду
І пішла до міста осінь золота.
Провела по небу сірі-сірі хмари -
Й місто все туманна вкрила пелена.
В сірому цім світі мовби неба даром
Золоте лиш листя тихо опада.
Бродять парасольки мокрим тротуаром,
Цим осіннім ранком всі кудись біжать.
Не зачепить осінь тут нікого чаром -
Всі не мають часу, нікого впіймать.
І ніхто не гляне на хмаринку в небі,
На листок в калюжі, жолудь у траві.
Поможіть збагнути: щастя тут не треба
Чи воно в миттєвій світу боротьбі?
…Потяг пропливає повз шовкові трави,
Повз осінні барви сонних вже лісів.
Засвітило сонце, розсіявши хмари,
І зайшло за обрій кольорових снів.
Виром листопаду закрутила осінь,
І сухої шелест чути вже трави.
Вітер запах дому рідного приносить,
Той, що і лелеки чують з чужини
Відредаговано: 08.02.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
