XVII

Коли медики приїхали на виклик то відразу зрозуміли, що це коматозник. Такі випадки все частішали і у всіх одинакові симптоми. Спершу все просто виглядає, як непритомність. Та з часом процеси в мозку сповільнювались, що нагадувало кому . Доктор не розумів, що спричиняє таке гальмування. З кожним новим випадком питань ставало все більшу, а відповідей так і не було. Було багато теорій наукових, фантастичних, навіть божественних. Та ні одна з них не пояснювала всього. 

         Хвороба, як вірус розповсюджувалася невідомим лікарям способом. Дивним було те, що хворіла тільки молодь, хоч і тут був виняток. І в більшості пацієнтів при детальнішому обстеженні виявлялися серйозні проблеми зі здоров'ям, та вони не пояснювали кому.

          Не всі лікарі вважали правильним підтримувати життєдіяльність цих пацієнтів. Вони вважали це марною тратою часу і ресурсів лікарні. Та це були просто відмовки. що прикривали їхню байдужість і проста лінь. Були й такі, що хотіли збагатитися за рахунок цих випадків. В таких випадках приписували непотрібні та не ефективні процедури і ліки. Звичайно більшість батьків витрачали шалені гроші на підтримання життєдіяльності тіла своїх дітей. Адже батьки всіх пацієнтів в такій комі надіялися на чудо. Та не всі близькі таких пацієнтів витримували випробування часом. З кожним днем перебування в лікарні все сильніше било по їх гаманцях. На даний момент тільки трьох пацієнтів відключили.

       Докторові було дуже важко спостерігати  за стражданнями людей. Він свято вірив, що повинен допомагати людям. З кожним новим пацієнтом, з кожним наступним відключенням лікар все більше зневірювався. З морального погляду лікар вважав, що така відмова від хворого - остання річ. Якщо лікар і міг відмовитися від лікування, бо не бачив надії, адже за всіма медичними канонами такий хворий не повинен жити, то батьки або родичі, як правило, не повинні втрачати надію.

         Та випадок з Ніною вселяв надію, що ще не все втрачено. Ніхто не міг передбачити такого, адже ще ніхто не прокидався. ЇЇ випадок був унікальний, ще ніхто (на їхній практиці) не виходив з коми без медикаментозного втручання. З кожною  новою процедурою, що проходила пацієнтка, появлялися деякі відповіді, але й питань прибавлялося. Було дуже шкода, що не було змоги дослідити організм дівчини в стані коми. 

         Коли всі наукові методи не давали бажаних відповідей, лікар вирішив пошукати методом Хауса. Правильно, того самого серіального доктора. Розслідувати ці випадки, як детектив. Та і такий метод мало чого проясни. Часті розпитування і численні процедури робили пацієнтку знервованою і різкішою в спілкуванні. Це був такий експеримент, як поведе себе її організм в стресовій ситуації.

         Мама дівчини, як опікун підписала всі документи і відмовилася від будь-яких претензій до лікарів. Лікар часто стикався с такими батьками. Але все одно від спілкування з цією особою, яка вважається мамою, залишився неприємний осад.