XIII

Ніна проглядала спогади і не могла повірити в побачене. В неї є старший брат, звуть йогоНазар. Вона не зможе так зразу його назвати братом. Спершу їй потрібно звикнутися з цією думкою. Дивно в такому віці знайти брата про якого мріяла ледь не з пелюшок. Вона з Назаром зовнішністю пішли в батька. Тепер найменші сумніви пропали і залишилося тільки розчарування. ЇЇ обманювали все життя приховуючи існування брата.

         Дівчина привикла довіряти батькові й такої підстави від нього не очікувала. Судячи зі спогадів хлопця виходить, що їй просто не дозволили навіть знати про брата. Мама просто примусила всіх мовчати. Вона завжди вважала маму імпульсивною, інколи екстравагантною, завжди строгою, але не жорстокою. Дівчина і не підозрювала, що вона той ще маніпулятор.  Ніна поглянула на вчинки і поведінку матері під іншим кутом і те, що вона бачила вганяло в депресію. Багато чого стало нарешті зрозумілим. Дивним було те, що підліток залишений сам на себе виріс достойною людиною. Якщо добре подумати, то брат міг винити її у всіх своїх бідах, але не став.

         Дівчина не закривала свої думки, свідомо дозволяла побачити всі переживання. Дуже їй хотілося почути хороші слова підтримки, а найбільше хотілося щоб пожаліли. Скільки вона себе пам'ятає мати ніколи не жаліла її. Батько просто не розумів, як поводитися з маленькими капризними дівчатками тому був строгим і вимогливим. Батька вона любила і поважала бо він завжди був щирим, але тепер не вірилося в його щирість.

         Вони дуже довго стояли і ні слова не сказали один одному, але показували майже все. Хлопець показував, яким  він пам'ятав батька, показав її саму зі сторони. Вони довго стояли і плакали знаходячи підтримку і розраду один в одному. Тепер вони не були одинокі у своєму горі.

         Дівчина стояла і дивувалася, як таке можливо. Інколи мрії збуваються, але щось дуже складно все складається, дивно все це. Дівчина сама собі пообіцяла з'ясувати все. Вона сама собі, а за одно і Назарові пообіцяло, що вибереться і все вияснить.

        Одна здогадка, що виникла в голові Ніни могла пояснити майже все. Враз пам'ять ставала ключем до всього не зрозумілого, що оточувало навкруги. Нарешті стало зрозуміло, як вибратися з цієї тюрми. Все виявилося дуже просто - треба знати куди вертатися і дуже захотіти вирватися звідси. Та її совість не дозволить залишити напризволяще мешканців цього дивного світу.

         Дівчині дуже хотілося відправити брата в реальний світ, але було зрозуміло без неї він нікуди не піде. В такому випадку він повинен допомогти повернути всіх додому. Брат не дуже хотів рятувати незнайомих йому людей та відмовити сестрі він буде не в змозі. Це трохи нагадувало шантаж, але дівчину це мало хвилювало.

         Хмурий погляд брата допоміг дівчині виринути з роздумів. Ніна зрозуміла, що коли прийшло прозріння вона автоматично закрила свій розум. Тепер їй швидко треба вирішити: чи довіряти Назарові, чи самостійно розгрібати цей бардак. Допомога їй звичайно не завадила би, але не все так просто. Основною проблемою була хронічна не довіра до всіх і всього. Та хлопець і так все розумів, що він марно за нею спостерігав майже все її життя.

         Пересилив себе Ніна розповіла про спосіб повернення. Вона була впевнена в своїх висновках, але брата так просто не переконати. Ніхто їй не повірить, потрібно все провірити. Назарові не сподобалася рішучість, що читалася в погляді сестри. Він встигнув тільки моргнути, а її не стало.