Розділ 18. Артефакт.

-  Знаєш, я навіть визначення артефакту вициганила з вікіпедії, для більшої значимості, - продовжувала Олена. Зараз прочитаю з телефону, - “Артефа́кт (лат. artefactum «штучно зроблений») — явище, процес, предмет, властивість предмета або процесу, поява якого в спостережуваних умовах за природних причин неможлива або є малоймовірною. Поява артефакту є ознакою цілеспрямованого втручання в спостережуваний процес або наявність якихось неврахованих чинників.”

Ось таке розумне визначення, а на справді ні про що.

На мою думку, артефакт - це зазвичай предмет, наділений якоюсь містичною силою. Він з’являється, коли в певний момент людина або дуже сильно проявляє емоції, або чогось сильно бажає, або ж навпаки не бажає.

Ну, можна сказати прокляття накладає від щирого серця. Якось смішно звучить, дивне поєднання “прокляття” і “щире серце”.  Я просто не можу поки знайти слів, так що  буде коряво.

Так от, багато років тому між матір’ю і дочкою сталась дивна розмова.

Дитина розказувала мамі про свої сни і видіння. Про те, що іноді бачить померлих бабусю і дідуся, і навіть говорить з ними. Думаю зовсім малі діти усі мають цей зв’язок, але не розповідають нам.

Так от, дівчинка сказала мамі, що бабуся з дідусем попереджали, що наближається біда. Їм терміново потрібно тікати з села, забравши лише необхідне, і йти через ліс.

Вона плакала і бурмотіла одне й те саме. Це дуже не подобалось матері і от, на вершині роздратування, коли вже емоції зашкалювали, вона крикнула дитині:

- Да, скільки можна брехати, невже ти не можеш говорити правду.

А материнське прокляття саме сильне. Так і сталось. На дівчинці в той час було бурштинове намисто, яке їй нещодавно подарував батько. От воно і стало артефактом. І тепер вона була змушена говорити лише правду, тому що в іншому випадку, намисто стискало і не давало дихати. Не тільки говорити, а навіть думати. І доки живий, то зняти намисто не можливо.

Правда, мені тітка кілька способів розповіла, то може якось спробуємо, якщо захочеш, а раптом. 

Знаєш, що ще дивно. Це продовження цієї історії.

Через кілька тижнів, в село прийшли якісь бандюгани і почали палити хати. Сім’я дівчинки ледве встигла втекти в ліс, покинувши все що було, взявши лише документи, кожухи та трохи їжі.

Вони довго блукали по лісі, чомусь ніяк не могли вийти до людей, було дуже холодно, вони майже замерзали і вже були на межі життя і смерті. Але раптом вони побачили оленя, який і вивів їх до селища. Хоча олені в наших краях не водяться.

І не думай, що намисто хороше.

Прийде час, коли бурштин поміняє свій колір, і стане червоним. І тоді, кожна намистинка буде 1 днем, а то і менше. І в цей день перед тобою буде стояти вибір. Від нього буде залежати твоє життя, і взагалі чи ти будеш жити. Якщо вибір правильний, лише для тебе, не для людей, а лише для тебе, то колір відновиться, а якщо ні, то залишиться червоним. В кінці терміну на твоїй шиї буде твій вирок, якщо більше ніж третина червоного, то ти помреш.

Тобі не вдасться відсидітись і нічого не робити. Кожен день будуть ситуації або навіть думки, що спокушатимуть та будуть змушувати робити вибір та висновки. І якщо ти думаєш, що поряд люди які тобі допоможуть, то я тебе розчарую - з більшістю з них ти порвеш стосунки.

Тітка казала, що я маю допомагати тобі у вирішенні будь яких питань, у будь який час і у будь який спосіб, тому що є малюсінький шанс зняти прокляття, або зупинити його передачу. Так що звертайся, коли відчуєш потребу.

Ось моя візитка.

- Візитка? - здивувалась я.

- Ага, я продвинута ворожка, шкода що не дипломована. Багато кому аж зудить побачити якісь сертифікати. Хм, може намалювати собі гарний з кров’яними печатками і з курячими кістками у китичках, - засміялась Олена. - Ну посміялись і досить, дзвони, якщо що, я на зв’язку. Ах да, віддай мені вже ті 500 грн, що тебе в кармані, тобі муляють, а мені будуть в самий раз. Далі мої послуги за донейшен. Це так, щоб не було непорозумінь.