Розділ 14. Знахідка.

Розмова продовжувалась і, нарешті Олена, так звали молоду ворожку, почала розповідати про себе.

Про тітку Гафію вона взнала лише кілька років тому, і то випадково.

Олена навчалась на 3 курсі юридичної академії, це їй подобалось. В неї гарно виходило розплутувати складні завдання. Вона ніби підсвідомо знала відповідь. Був кінець 6 семестру, кінець весни. Все було як завжди, в звичайному ритмі.

Але далі події розгортались неймовірно, і лише потім Олена прослідкувала дивний збіг обставин.

Мали бути чергові практичні заняття з історії права, які зазвичай вів сивий дідок, якому було років 100. Головне бути присутнім на занятті, а інше зовсім не важливо. Олена запаслась художньої книжкою, тому що не так багато було вільного часу, особливо на художні книжки, і всілась за другу парту.

Але на диво пройшло 5 хвилин пари, а дідок не з’являвся, пройшло 10. Всі почали йорзати на стільцях в передчутті вільного часу.

Проте в аудиторію ввійшов асистент кафедри, і сказав, що сьогодні він буде вести заміну.

Асистент розказував історію права, але з іншого боку. Чому виникли закони, як формувались штучні громадські закони і як вони співпадали з людськими традиціями, чому виникали суперечки, на які поступки доводилось іти, як обговорювались і вирішувались конфлікти не лише фізичною силою, а силою розуму та переконання.

Півтори години пролетіли як одна мить. Всім дуже сподобалось. І викладач на заміну дав завдання - намалювати своє генеалогічне дерево і прослідкувати, як традиції, звичаї і вірування вплинули на твій, саме твій рід.

Дивне завдання, але Олена дуже захопилась.

Ось тоді вона взнала від матері, що у неї є тітка Гафія. І те випадково.

Мама прорахувалась:

- Було в прабабусі 6 дітей: Василь, Петро, Олексій, Уляна і Марія.

На питання хто шостий, мати задумалась і сказала, - О, Гафія.

Крім імені і в якому селі Гафія живе, більше нічого не згадалось. Передала лише слова своєї матері, що Гафія була відлюдкувата, ні з ким не підтримувала відносин, що була скупа і вредна. Дивно, але то мабуть людські заздрощі, нерозуміння і страх додали зла у образ Гафії.

Олена здала роботу, а потім вирішила на канікулах поїхати на пошуки Гафії.

В інтернеті вона знайшла і село, і адресу, і навіть взнала, коли народилась і що Слава Богу ще жива. Виявляється, це все є в різних архівах.