Розділ 7. Дослідження.

Весь наступний день в мене була боротьба між страхом і цікавістю.

Страх від невідомого. В приступах гніву я намагалась зняти намисто, перерізати нитку, але як тільки я брала ножиці і збиралась зробити йому шкоду, то намисто неймовірно швидко і міцно стискало мою шию. Я не могла дихати. І це відбувалось до того часу, поки навіть малесенька  думка про те, щоб його зняти, не вивітрилась у мене з голови.

Відчувала наближення паніки та розпачу. Зазвичай в мене таке буває у складних життєвих ситуаціях, але ні до чого хорошого це не приводить, тому цього разу я вирішила діяти по-іншому.

Мій страх переборола цікавість. Внутрішній дослідник задавав багато запитань, і я намагалась знайти відповідь.

Цікаво було дослідити: що впливає на намисто, що провокує, а що заспокоює, чому реакція саме така, чи можна говорити з ним, чи воно реагує на слова чи на думки теж.

Прямих відповідей я не отримала, але через кілька годин спостережень і дослідів я визначила, що намисто реагує на неправду, як тільки я думаю або говорю брехню, воно стискається, і не відпускає поки не скажу правду.

- Хм, цікаво, це навіть прикольно, я завжди говорю правду, тому проблем не має бути, - тільки подумала я, а намисто вже стиснуло горло.

- Часто говорю правду, - намисто не відпускало.

- Говорю правду, - намисто ослабло.

- Блін, мабуть я попала… - намисто вже зовсім звільнило мою шию.

- Що ще приховує ця зараза? - намисто поворухнулось, але зупинилось.