Прощавай! Океан непотрібних спогадів,
Залишаєшся за обрієм долі,
Й немає часу шукати доводи,
Без тебе зовсім немає болю!
Прощавай! Море думок із нічого,
Нам з тобою не по дорозі,
Залишками лиш рідного свого,
Розплести сітки мрій, я ще в змозі!
Прощавай! Озеро дивних надій,
Залиш собі когось іншого,
Поки життя пішло по прямій,
Необхідно триматись міцнішого!
Прощавай! Ріка неосяжних тривог,
Тепер врізнобіч розійдемось,
Собі світ розфарбую, як уявний Ван Гог,
Ми з тобою тепер не вживемось!
Прощавай! Струмок щоденних ілюзій,
Ти висохнеш коли розсіється пил,
Ми більше з тобою не друзі,
Там де прірва немає перил!
Тільки так! Вкотре наодинці з мріями,
З проміжками чистої совісті,
Йдучи вперто між своїми стихіями,
Оминаючи всі випадковості!
Ніяк інакше! Вкотре разом до кінця,
З залишками щирого серця,
Йдучи по життєвих східцях,
Повз звуки шумних мегагерців!
Відредаговано: 22.06.2026