Буревіями долі

Ніяк інакше

Прощавай! Океан непотрібних спогадів,

Залишаєшся за обрієм долі,

Й немає часу шукати доводи,

Без тебе зовсім немає болю!       

 

Прощавай! Море думок із нічого,

Нам з тобою не по дорозі,

Залишками лиш рідного свого,

Розплести сітки мрій, я ще в змозі!

 

Прощавай! Озеро дивних надій,

Залиш собі когось іншого,

Поки життя пішло по прямій,

Необхідно триматись міцнішого!

 

Прощавай! Ріка неосяжних тривог,

Тепер врізнобіч розійдемось,

Собі світ розфарбую, як уявний Ван Гог,

Ми з тобою тепер не вживемось!

 

Прощавай! Струмок щоденних ілюзій,

Ти висохнеш коли розсіється пил,

Ми більше з тобою не друзі,

Там де прірва немає перил!

 

Тільки так! Вкотре наодинці з мріями,

З проміжками чистої совісті,

Йдучи вперто між своїми стихіями,

Оминаючи всі випадковості!

 

Ніяк інакше! Вкотре разом до кінця,

З залишками щирого серця,

Йдучи по життєвих східцях,

Повз звуки шумних мегагерців!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше