Буревіями долі

Ловці мистецтва

В тумані сторіч блукає мистецтво,

Поки його не спіймає "ловець",

Якого вітер підганяв, ніби пестив,

Й давав шанс накинути йому повідець!

 

 В шаленстві вітру мистецтво живе,

 Чекаючи свого зіркового часу,

 Допоки простір потихеньку пливе,

 Іноді губиться між надто сучасним!

 

В краплях дощу мистецтво ховається,

Приміряючи на собі образ ченця,

Й не кожен про нього дізнається,

Допоки слуги сторіч не впустять ловця!

 

 В сірості днів мистецтво є сонним,

 Важке пробудження чекає на нього,

 Відгороджено парканом бетонним,

 В очікуванні розквіту свого рясного!

 

Осяяне блискавками шумної ночі,

Під мелодію виття голодних вовків,

Мистецтво до людей йде завжди охоче,

Якщо ні - сторіччя посилають ловців!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше