Небо сніжило! Плакали янголи голосно,
Наш внутрішній світ спорожнів,
Була лиш порожнеча - досі болісно,
Нехай світять тобі мільярди вогнів!
Серця завмирали! Мороз трохи тиснув,
Неспокій поселився в наших тілах,
Таки безнадія - промінчик не блиснув,
Нехай тобі: буде спокій в інших життях!
Душі плакали! Ми кричали від болю,
Ціна втрати, стала надто високою,
Нікуди не подітися від викликів долі,
Зрештою: ти дістанешся вічного спокою!
Світ плакав! Очі сльозилися наші,
В кожному подиху відчувався і страх,
Тепер не життя - лиш темнії хащі,
Сьогодні бенкетують, в твою честь небеса!
День став темним! Твого світла немає,
Є лиш частинки нашого відчаю,
Тобі: знайти вічний мир побажаємо,
Нехай зустрічають тебе, там в раю!
Життя не зітре наші спогади, ні,
Душі завжди тебе впізнаватимуть,
Хоч і сьогодні ми досі сумні,
Вже батьки тебе зустрічатимуть!
Сьогодні плакали янголи! Знову!
Тебе проводжало люду багато!
Разом з мамою: дякуємо! Все було чудово!
Вічна пам'ять! Любов! Прощавай тато!
Моєму татові: Степаненко Віктору Віталійовичу
Відредаговано: 22.06.2026