Буревіями долі
Загублене фото
На асфальті загублене фото,
Лежить під проливними дощами,
В світі: фальші, брехні й ідіотів,
Іноді важко приходить до тями!
У калюжі серед гаміру міста,
Чиясь доля, що застигла на мить,
Там, де нікуди більше присісти,
Голос серця все частіше шумить!
День здавався порожнім,
З маячнею на перших шпальтах,
З дивними обличчями подорожніх,
Котрі бігали в дощ по асфальті!
День залітав в нікуди,
Підігравав безнадійним істотам,
Метушилися між зливами люди,
Що залишали відбитки на мокрому фото!
На асфальті шматочок життя,
Що відбив одну мить бездоганну,
В шалених ритмах серцебиття,
Ніхто не віддаватиме шану!
В потоках брудної води,
Чиясь щаслива хвилина,
Та кожен по фото ходив,
Стираючи спогад людини!
День здавався порожнім,
З маячнею на перших шпальтах,
З дивними обличчями подорожніх,
Котрі бігали в дощ по асфальті!
День залітав в нікуди,
Підігравав безнадійним істотам,
Метушилися між зливами люди,
Що залишали відбитки на мокрому фото!
На асфальті загублена мить,
Можливо найцінніша у світі,
У когось досі серце щемить,
Що втратив дороге любов'ю зігріте!
Ніхто не підніме - ніхто не сховає!
Метушаться! Ніхто нікого не знає!
День здавався порожнім,
З маячнею на перших шпальтах,
З дивними обличчями подорожніх,
Котрі бігали в дощ по асфальті!
День залітав в нікуди,
Підігравав безнадійним істотам,
Метушилися між зливами люди,
Що залишали відбитки на мокрому фото!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
