В руках сталеві гострющі ножі,
Всюди тече ріками крові,
Навколо лиш силуети чужі,
Життя тварина - а ми тигролови!
На руках попіл спалених душ,
На серці замерзлі крижини,
Крики совісті все сильніше, чимдужче,
За стіною лунав плач дитини!
В руках зброя судного дня,
Все котиться - казяться чорти,
Слово - як власна непоборна броня,
До фінішу ще потрібно дійти!
На руках чорнота опіків серця,
На тілі шрами від спалахів страху,
У струмках підвищених кілогерців,
Страхіття досягали розмаху!
Сталевими нервами оповиті тіла,
Бетонними стінами розум,
Поки надія від нас не пішла,
Сподівання прив'язані тросом!
Піднімемось різко з колін,
Залишимо минуле позаду,
Посилимо охорону сторін,
Щоб вхід був лише з водоспаду!
Відредаговано: 22.06.2026