Дорога важка - "напхана скелями",
Веде по життю нас тунелями,
Шлях, котрим завжди маримо,
Близько - хоч іноді "десь над хмарами"!
Доля веде - як їй цього хочеться,
Чорно-білим між кольоровими гамами,
Тіло йде - "силует просто котиться",
Здається: "маршрут був поламаний"!
Легкістю кроків сповнений шлях,
Доля відчувається: привітною й милою,
Буває: "потрібно пройти між гіллям",
Наскоком - з напором та силою!
Важкістю ходи насичені дні,
Хоч і розфарбовані акварелями,
Коли не запалити яскраві вогні,
Не пройти далі, йдучи тунелями!
Дивишся в вись - мрії все ближче,
Не по одній - ввижаються парами,
Думки залітають все вище і вище,
Стоїш на землі - "літаєш над хмарами"!
Не загубитися б в паралелях,
На самоті в непривітних тунелях,
Не порвати б струни гітари,
Без своєї мелодії - не дістатися хмари!
Відредаговано: 22.06.2026