Буревіями долі

Дивні містерії

В розум впліталась темна матерія,

В голові з'явилась чорна діра,

Навколо бродили дивні містерії,

У шию врізались зуби бобра.

 

 Мозок відштовхував темні фотони,

 Тіло приймало лиш позитивні заряди,

 Створюючи світлі кутки фотозони,

 Насичуючи думки яскравим каскадом.

 

Тіло приймало удари меж совісті,

Що залетіли з поясу страху,

За хвилину до твоєї готовності,

За годину до повного краху.

 

 Скелет відбивав промені зла,

 Що снувались зірковими плеядами,

 Остання омана тепер поповзла,

 Сумніви зливало життя водоспадами.

 

В преріях доленосного шляху,

Завжди існуватиме темна матерія,

Лиш широким спектром розмаху,

Можна відігнати дивні містерії.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше