В розум впліталась темна матерія,
В голові з'явилась чорна діра,
Навколо бродили дивні містерії,
У шию врізались зуби бобра.
Мозок відштовхував темні фотони,
Тіло приймало лиш позитивні заряди,
Створюючи світлі кутки фотозони,
Насичуючи думки яскравим каскадом.
Тіло приймало удари меж совісті,
Що залетіли з поясу страху,
За хвилину до твоєї готовності,
За годину до повного краху.
Скелет відбивав промені зла,
Що снувались зірковими плеядами,
Остання омана тепер поповзла,
Сумніви зливало життя водоспадами.
В преріях доленосного шляху,
Завжди існуватиме темна матерія,
Лиш широким спектром розмаху,
Можна відігнати дивні містерії.
Відредаговано: 22.06.2026