Світло "не пробивалось" крізь зиму,
В днях із невідомими змінними,
Змінювавсь настрій між білого диму,
Відчуття: "ніби затиснутий стінами"!
Звук "не доходив" крізь холод зимовий,
В годинах з декількома перемінними,
"Світ контрастів ставав невимовний",
Відчуття: "ніби тінь, що між тінями"!
Свіже повітря "не заходило вже",
В хвилинах із "сьогоденням туманним",
Не ступити - "ніби пес тебе стереже",
Відчуття: "що все ставало обманом"!
Теплі спогади "замерзали при вході",
В сторіччі, що сповнене люттю,
Змінюючи тони різних мелодій,
Відчуття: "ніби тут не присутній"!
Крізь холод зими "ніщо не проб'ється",
Все "поглинуть": люті морози й сніги,
Там, де нічого, або щось здається,
"Мить, що пронесеться через віки"!
Зима кожному принесе нові ролі,
Сніги відтають - та вже, не заховатись від долі!
Відредаговано: 22.06.2026