Буревіями долі
Пробудження
За один крок до "пробудження",
Ще й дули вітри: останні, зимові,
В спокої чи під час збудження,
Те, що хотіли - не піддавалось вимові!
Холод "казився" - мороз лютував,
Ніби востаннє - як на прощання,
Уявний художник вже весну малював,
Лиш тепло - було єдине бажання!
Вже "холодно-сніжна" таки відступала,
Хоч тільки в думках: про пору чудесну,
Між вітрів - стіна нерішучості впала,
Відпускаючи зиму - чекаючи весну!
"Люта пора опиралась завзято,
Закидаючи сніг в наші думки,
Сьогодення збиралось на свято,
Проходячи повз замерзлі струмки"!
Тіло повністю йшло до одужання,
Уява: ще й розбурхала сни,
Залишався лиш крок до "пробудження",
До перших дзвіночків п'янкої весни!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
