Буревіями долі

На переправі

На переправі стояли люди,

Як тіні: між заходом й сходом,

В очікуванні невідомого чуда,

Налякані швидким переходом!

 

 На переправі чекали згоди,

 Як німі: між тишею й шумом,

 Не йшли - "не було погоди",

"Небо гриміло вдаряючи струмом"!

 

На переправі ховались від себе,

Як живі: між особистих двох я,

Вибрати шлях не було потреби,

Разом - хоч у кожного дорога своя!

 

 На переправі раділи, збирались,

 Як рішучі: між землею та небом,

 В думках шляхи обирались,

 Поспішати не було потреби!

 

На переправі стояли люди,

Як тіні: між сонцем та місяцем,

Їх багато - вони були всюди,

Та жоден не став взірцем!

 

 Особистості були сумні та яскраві,

 Не йшли! Залишившись на переправі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше