На переправі стояли люди,
Як тіні: між заходом й сходом,
В очікуванні невідомого чуда,
Налякані швидким переходом!
На переправі чекали згоди,
Як німі: між тишею й шумом,
Не йшли - "не було погоди",
"Небо гриміло вдаряючи струмом"!
На переправі ховались від себе,
Як живі: між особистих двох я,
Вибрати шлях не було потреби,
Разом - хоч у кожного дорога своя!
На переправі раділи, збирались,
Як рішучі: між землею та небом,
В думках шляхи обирались,
Поспішати не було потреби!
На переправі стояли люди,
Як тіні: між сонцем та місяцем,
Їх багато - вони були всюди,
Та жоден не став взірцем!
Особистості були сумні та яскраві,
Не йшли! Залишившись на переправі!
Відредаговано: 22.06.2026