Буревіями долі

За лаштунками

Ходимо за лаштунками свого життя,

Шукаємо механізм для повернення,

В межах шаленого серцебиття,

В ілюзіях до всесвіту звернення.

 

 За лаштунками власної долі,

 Ми - як "пішоходи розбитих доріг",

 Шукаємо натхнення для нової ролі,

 Міцно стискаючи уявний свій оберіг.

 

Існуючи сьогоденням жадаємо змін,

За лаштунками его власного,

Там не почути "живого всесвіту дзвін",

Й не дістатись тепер до сучасного.

 

 Чим довше за лаштунками, власне,

 Тим більше життя в "чорних дірках",

 Так "наша полярна зоря" швидше згасне,

 А доля залишить нас на задвірках.

 

Стоячи "на вершині особистої гірки",

Завжди зібрані, готові, з пакунками,

Доля викине нас на задвірки,

Поки шукаємо щось за лаштунками!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше