Привіт! Літаючи поміж хмар,
Видно "залишки" оазисів затишку,
Бувай! Ходячи серед примар,
Важко дихати вже від задишки!
Витаючи в небесах, хоч в уяві,
Можна побачити все, що захочеш,
Блукаючи - де вогні надто яскраві,
В вись уже "не проскочиш"!
На хмарах лежачи, "заглядаючи" в небо,
Свідомість, "дістає до зірок" - видно все,
На землі, де літати немає потреби,
Обов'язково вітер на бік "понесе"!
"В межах" блискавки й грому,
Світ стає іншим - справжнім і звичним,
В буденному - десь біля дому,
Все швидко змінюється на хаотичне!
Привіт! Літаючи все вище і вище,
Зникають: неспокій, брехня, маячня,
Бувай! Час неповернення стає ближче,
З'являються "малюнки сірого дня"!
Добре уявно літати хоч іноді, так,
Основне не забути: на землі, все не так!
Відредаговано: 22.06.2026