Фарби розливались по стінах,
Різнобарвні, "веселковим контрастом",
Полотна писались у стрімах,
Коли "хаос розщеплявся на атоми"!
Барви вплітались "в думки совісті",
Кольорові, "насичені киснем",
Художник доленосної повісті,
Писав розмаїто навмисно!
Веселка вбирала нові кольори,
Змішані, "пронизані фосфором",
Художник вдивлявся у вись, догори,
Поки не відплив "останній паром"!
Забарвлення ставали все яскравіше,
Життя додавало власні пігменти,
"Полотно ставало складнішим",
На мільйон - "не старі десять центів"!
Художник, котрий "іноді заплющує очі",
Як повний Місяць серед темної ночі!
Картини його: загадкові й з сюжетом,
Та все ж, треба закінчити автопортретом!
Відредаговано: 22.06.2026