Буревіями долі

Простір спокою

Зорі палають, згасають і падають,

Лиш Місяць та Сонце "дарують життя",

Тільки вони про важливе нагадують,

Підтримуючи наше серцебиття!

 

 Планети далекі, близькі, невідомі,

 Розбурхують нашу уяву чимраз,

 Руйнуючи кордони "де жила свідомість",

 Стираючи межі вічних образ!

 

Простір зламує внутрішній код,

В недосяжності чорних дір, червоточин,

У невідворотності нових пригод,

Підбираючи числа в межах злочину!

 

 Близько-далеко - в невагомості,

 Літаємо поміж особистих проблем,

 Знімаючи захист "із сіток свідомості",

 Шукаючи відгадки тисяч дилем!

 

Зорі палають, ведуть полюсами,

Маршрутами небесних тіл і земних,

Будуючи-стираючи діаграми,

Залишаючи наодинці! Шум стих!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше