Буревіями долі
Думки між природи
На гірських засніжених схилах,
Подорожні бувають знесилені,
Кров пришвидшено "біжить" по жилах,
Розум чистий - думки "запилені".
У містах, що засипані снігом,
Люди весь час метушаться, біжать,
Повертаючись до власного лігва,
Де роздуми постійно "скриплять".
Посеред районів, йдучи по снігу,
Трішки сповільнивши хід, на хвилинку,
Немає тривоги, зась всьому страху,
Розум на межі спокою, відпочинку.
Між високих будинків засніжених,
Натовп з шаленими планами,
Відчуття трохи ближче до змішаних,
Розум тепер "відгородився парканами".
За межами, у гущі "дерев побілілих",
Захоплююче блукати собі наодинці,
Коли мрії й сподівання зігріли,
Тепер все на місцях, на життєвій сторінці.
Зібратись з думками, сніговою погодою,
Найкраще в місцях, що звуться природою!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
