Буревіями долі
Весна без митця
Краса втікала від весни,
Зигзагами - не навпростець,
Не розфарбовані ще й сни,
Загубився квітучий митець!
Врода не сприймалася - сіро,
В холоді блукала тривога,
Мурахи блукали по шкірі,
Пропав художник "від Бога"!
Тіні не відображались - похмуро,
Сповільнюється серцебиття,
Зліплене не було з натури,
Кудись втік наш скульптор життя!
Руки ховались в кишеню,
"Вуха в трубочку" - гучний свист,
Ми - для прохолоди мішені,
Нашої долі зник сценарист!
Весна прийшла без митця,
Котрий все розмалює - "запалить",
Це - як Сатурн без кільця,
Перечекати - скоро літо причалить!
Весна на човні без весла,
Самі собі створимо нотки тепла!
Митець, не прийшов з весною - заснув,
Вона кликала... Просто він не почув!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
