Буревіями долі
Відчуття між буревію
Серце б'ється: як шалений тік-так,
Душа "гріється" від кожного вдиху,
Слабо світить життєвий маяк,
Серед буревіїв долі стало все тихо!
"Думки сходять іноді з рейок",
В стрімких потоках сірого дня,
"Ніби не достатньо двох батарейок",
Щоб рухатись вперед завжди, щодня!
Важко знайти своє місце постійне,
Воно вже є, та якесь незручне,
"В голові ураган - в вухах війни",
Кудись зазиває, знову ехо гучне!
Прийти в себе стає трохи важче,
Щоб одразу вставати з колін,
Все знайоме віддавало пропащим,
В пошуках поштовху треба трамплін!
Тіло "буває тимчасово ув'язненим",
У світі дзеркал, війн та брехні,
Слова віддають недосказаним,
Й тимчасова розгубленість у метушні!
"Очі шукають слова поміж літер",
Йдучи тією ж дорогою - куди дув сильний вітер!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
