Буревіями долі

Примарні полотна

Фарби, що відблискували на воді,

Змішувались із свідомістю,

У всесвіті й розмаїтті подій,

"Душі пливли в невагомості".

 

 Кольори, які відбивалися в очі,

 Змінювали уяву назавжди, істотно,

 Щоразу, ближче до ночі,

 В пам'яті залишались примарні полотна.

 

Веселка, котра розум осяяла,

Вп’ялася в глибини нашого тіла,

Уява часу зовсім не гаяла,

Контрасти! Наша суть вся тремтіла!

 

 Картини, що гріють зсередини й ззовні,

 Як наші стимули, непереможні,

 Думки стають все більше змістовні,

 Коли працює "уявний художник".

 

Для життя - заради насолоди й забави,

Працює невичерпне мистецтво уяви.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше