Фарби, що відблискували на воді,
Змішувались із свідомістю,
У всесвіті й розмаїтті подій,
"Душі пливли в невагомості".
Кольори, які відбивалися в очі,
Змінювали уяву назавжди, істотно,
Щоразу, ближче до ночі,
В пам'яті залишались примарні полотна.
Веселка, котра розум осяяла,
Вп’ялася в глибини нашого тіла,
Уява часу зовсім не гаяла,
Контрасти! Наша суть вся тремтіла!
Картини, що гріють зсередини й ззовні,
Як наші стимули, непереможні,
Думки стають все більше змістовні,
Коли працює "уявний художник".
Для життя - заради насолоди й забави,
Працює невичерпне мистецтво уяви.
Відредаговано: 22.06.2026