Погляди на речі прості, надто різні,
Навіть з одного кута поля зору,
Хтось бачить спадкове або атавізми,
Буває: в тварині - людину або в людині - потвору!
Різні надії й сподівання, на одне і теж,
Ведуть до руйнації парадигм,
Адже уява, що працює без меж,
Залишає по собі лиш густий дим!
Є речі - котрі бачать "незрячі",
Ті, в кого очі відкриті - не бачать,
Тут не потрібно інстинктів звірячих,
Зайвих рухів, ніхто собі не пробачить!
Точки зору розводяться, як перехрестя,
На якому розходяться, не тіла - а думки,
Котрі стараємось проходити з честю,
Шлях - як монета з легкої руки!
У зоні комфорту чи по коліна в багні,
"Розум в оточенні вітрів наскрізних,
На мить, в парадигмі гаснуть вогні",
Серед констант - все ж поглядів різних!
Відредаговано: 22.06.2026