Мороз вкотре пощипував, тиснув,
Сніг стелився на землю "потоками",
В пошуках повітря, чистого кисню,
Йшли поспішно-здоровими кроками.
Холод в'їдався у ніздрі та очі,
Що не заважало проходженню,
Йшли дні - проходили ночі,
На шляху, під час нашого сходження.
Зима лютувала з перемінною силою,
Настрій змінювався, раз у раз,
Дорога здавалась доволі похилою,
Ще й засніжений, зламаний дороговказ.
Сніг "розвіяв" усі сподівання,
Дістатися фінішу власних бажань,
"На хиткому містку коливання",
Побільшало "нестримних" вагань.
В протиборстві із "лютими зимами",
Губимось в колі мрій та думок,
Ще й біля каміну, годинами,
Сушимо розум, що "трішки промок".
Зима! Кінець однієї історії, фініш!
Зима! Ще багато всього зустрінеш!
Зима! Пора мрій, чудес й алегорії!
Зима! Ще одна нова, щаслива історія!
Відредаговано: 22.06.2026