Час проходив шалено, "сміявся",
Поки вели "діалоги з життям",
Один привітний - інший вже не вітався,
Дорогою - не в унісон із серцебиттям!
День та ніч - різні думки, різні образи,
Від ноток щастя до хвилі тривоги,
З уст злітали необдумані фрази,
Поки з буттям вели "діалоги"!
Настрій "змінював колір, хитався",
Душа та серце "скрипіли з тертям",
Ми не почули - хтось не дізнався,
В суперечках - ⁿу діалогах з життям"!
Тон дня трішки "приглушений", тихий,
Тіло притискається лиш до підлоги,
Силует в відображенні "явно безликий",
Не вдається вести "свої діалоги"!
Ніч підходила - уява "сміялась",
Ілюзіям й мріям "не було вороття",
Доля знову "собі зловтішалась",
В нескінченності "діалогів з життям"!
"Діалоги з життям" не зупиняються,
Де є ми, доля, зайві слова, навіть Бог,
Кожен на когось постійно рівняється,
Та виходить "обрізаний" лиш монолог!
"Діалоги" розмиті, не чіткі і не повністю,
Немов йде "боротьба з підсвідомістю",
Допоки чутно наше серцебиття,
Не закінчаться "діалоги з життям"!
Відредаговано: 22.06.2026