Буревіями долі

В обіймах Андромеди

В "обіймах" загадкової Андромеди,

Людство опиниться рано чи пізно,

"Ще й Ведмедиці, що існують без меду",

Прошиються сузір'ями надто наскрізно!

 

 Чи може згасне "життєдайна зоря",

 Або впадуть "гіганти-приблуди",

 Й будуть висушені океани й моря,

 До тих пір, чи існуватимуть люди?

 

Можливо поглине чорна діра,

В самому центрі галактики,

Земля – стане, "як поет без пера",

Як поразка: без стратегії й тактики!

 

 Чи ще один вибух раптовий, шалений,

 Заявиться в гості без запрошення,

 Й змінить день на хаос щоденний,

 Та не кожен отримає прощення!

 

Так далеко роздуми заводять, мов сни,

Жити сьогоденням - правильне кредо,

В чарівності ніжної, п'янкої весни,

За вічність, до зловтішань Андромеди!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше