Сутінки в творах митця,
Це світло загублене у манівцях,
То відображення душ та тіл,
"Райських прямих чи пекельних кіл".
Темрява, якою просочені твори,
Лиш для загадки - все для вічності,
Милі створіння чи жахливі потвори,
Як елемент життя й лаконічності.
Тіні, що породжують страх,
Насправді: звичайні силуети життєві,
Те, що не видно - "як тягар, що в очах",
У творах - як спалахи віри миттєві.
"Згасле Сонце" в шедеврах сторіч,
Тільки для порівняння, "струсу уяви",
Що породжує думки протиріч,
В потоках вулканічної лави.
Яким би, не був витвір мистецтва,
В темряві завжди промінчик надії,
Видається: спроба митця "надто черства",
Та це: лиш уламки - загублені мрії!
Відредаговано: 22.06.2026