У трикутнику душ гаряче знову,
Один загубився - інший знайшовся,
Ходячи вночі по кутам - ніби сови,
Третій в правді думок не зійшовся.
Хода під неправильним градусом,
Веде до краху уявних меж,
Можна поранитись кактусом,
Й потрапити в пастку пожеж.
Жити постійними мареннями,
Недоречно в часи небезпеки,
Біле руйнується сірими вкрапленнями,
Тіло - мов шматочок криги у спеку.
У трикутнику правди гуляє брехня,
Для одного прямо - іншого гостро,
Ходячи із заплющеними очима щодня,
Третьому - між тих двох, досі не просто.
Шукаючи відповіді на запитання,
Знаходимо іноді ще більше питань,
Відгадуючи загадку, що була остання,
Поринаємо в світ глибоких зітхань.
У кутах - в кожного свій шлях на волю,
Основне: помилково не зайняти чужий,
Б'ючись об стіни в трикутнику долі,
Завжди присутнє відчуття, що живий!
Відредаговано: 22.06.2026