Ніч давала відпочинок до ранку,
"Лікуючи розум від зламаних ліній",
Вириваючи надлишок, слабку ланку,
Там починалась гра світла і тіней!
День підводив до контрольної точки,
Від його примх, уява аж "зблідла",
На деревах, ще не було листочків,
Там проходила "магістраль світла"!
Світанок "прикотив" трохи свіжості,
Потихеньку "стираючи іній",
Та ставало все більше розбіжностей,
Серед своїх же "поламаних тіней"!
Де все починалось - на підйомі,
Набирало обертів в сновидіннях,
Ми нашої долі "старі знайомі",
Що живуть при світлі - ховаються в тінях!
Епізоди, котрі з'являються вдень,
Вночі в підсвідомості "показують ікла",
Стаємо готові до перевтілень,
Лиш треба дочекатись "дотиків світла"!
Миттєвості, "що пролітають надзвуком",
Зупиняються посеред центру лей ліній,
Так починається гра, обумовлена рухом,
Між "непроглядних надуманих тіней"!
Завжди бракує краплі терпіння,
Щоб закінчити гру свого покоління!
Відредаговано: 22.06.2026