Буревіями долі
Бурхлива уява
Жодного б разу не впасти,
Стоячи на своїх двох ногах,
Відганяючи невідворотні напасті,
Концентруючи силу і міць у руках,
Жодним чином: ніяк і ніколи,
Сидячи в стінах "без стін",
Не отримати б "життєві проколи",
Й не вставати б знову з колін,
Жодного зайвого слова, ні,
Не отримати б у свій бік,
Й не згоріти у шаленім вогні,
Не пірнути в доленосний потік,
Впасти б мільйони разів,
У "кратери долі" зі щастям,
Приймаючи шанс, "що дозрів",
Й насолодитись"зорепадом хвилястим",
Завжди, постійно, так треба,
Сидячи у воді "без води",
Йти наосліп за покликом неба,
Й залишати глибокі життєві сліди!
Більше слів, навіть із протиріччями,
Почути б: що несе відгомін світу,
Блукаючи між двома сторіччями,
На зламі віків життя зрозуміти!
"Мозок боровся - тіло пручалось,
Щось незвичайне в уяву впліталось"!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
