Буревіями долі
Зимова феєрія
Доля знову "запхала у призму",
В потоки білої й "злої зими",
"Надіславши чарівну, люту, капризну",
Вчорашню, не відкопати вже істину.
Життя "заплуталось" в пагорбах снігу,
Думки "повтікали" глибоко під лід,
Хоч іноді весело "від цього забігу",
Та очі "вистрибують" із власних орбіт.
Дні надто швидко тепер "догорають",
Крізь ніч "проблискує" білий сніжок,
Ці примхи: бентежать, тішать, єднають,
Допоки бабак, ⁿне просурмить в весняний ріжокⁿ.
Заметілі "стирають" наші сліди,
Хуртовини "замилюють" очі",
Шукаючи нові, "доленосні ходи",
Хтось сидів, застряг чи підскочив.
День за днем, "відсікаючи" холод,
Проводимо неповторні свої години,
"Кидаючи в кригу шалений свій молот",
Посеред чарівно-красивої цієї зими!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
