Вітер колише гілля дерев,
Прокидається розум, що спав,
"В пластмасовій клітці - золотий лев,
Котрий постійно лежав".
Буря качає тіла, що у пастці,
Навкруги все наповнилось ревом,
"Силует, який завжди у масці,
Наглядає за внутрішнім левом".
Ураган вже на підході, вітер сильний,
Штормить - голова не на місці,
"Сьогодні наш звір надто пильний,
Вдивляючись, перебираючи вісті"!
Торнадо хитає все навколо! А як?
Люди тепер задовольняються мемами,
"Їм не потрібен життєвий маяк,
Вони й не переймаються левами".
Легкі поштовхи "у внутрішніх норах",
Теж, не зрушать нас з місця,
"Леви вже бродять у горах,
Залишивши наше обійстя".
Повернути звірів під силу лиш совісті,
Адже леви - це сила свідомості!
Відредаговано: 22.06.2026