Буревіями долі

Темний час

Затиснуті у власному тілі,

Без зайвих рухів - в оковах,

Поміж не досягнутих цілей,

Ходили силуети в дібровах.

 

 Защемлені в сталевих капканах,

 З біллю - "поранені тіні",

 В стрімко-зруйнованих планах,

 Обличчя сумні в мерехтінні.

 

Завалені особистими драмами,

У німоті - наодинці зі світом,

Як перед сталевими брамами,

З ключем але без світла.

 

 Захоплені власним розумом,

 В полоні днів, що минають,

 З єдиним і зручним лозунгом,

 Котрий із тих, що щезають.

Заковані у скелі глибокій,

У воді - під владою струму,

Забули, що таке спокій,

Й не нагадують людину розумну.

 

 Зніяковілі від лютих страхів,

 Силуети змінюють власний окрас,

 Наяву - де повно щоденних жахів,

 Люди - котрі живуть "в темний час"!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше