Буревіями долі

Те, що бачили

Те, що бачив я,

Іноді не вкладається в голову,

Та у кожного доля своя,

Немов бризнули розпеченим оловом.

 

Те, що бачили ви,

Не піддається ніяк розумінню,

У кожного "свої острови",

За межами "оболонки терпіння".

 

Те, що бачили ми,

ⁿНемов привиди, котрі нас оточуютьⁿ,

У підворіттях цієї пітьми,

Є речі, котрі все ж заохочують.

 

Те, що бачать вони,

Робить нас мимоволі щасливими,

Іноді, "щось у вухах фонить",

Й голова вже промокла під зливами.

 

Те, що бачать усі,

"Як контрастний душ у пустелі",

Мов лей лінії на "затертій руці",

Чи недосяжні й підкорені скелі.

 

Те, що не видно нікому,

Бентежить уяву "ламаючи коди",

Йдемо далі, ставимо кому,

Повністю віддаємось силі природи!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше