Буревіями долі
Подихом тихої ночі
Стихіями зносить десь в сторону,
Не втриматись на хвилях життя,
Під пильним наглядом чорного ворона,
Не дістатись до глибин каяття.
Буревіями штовхає в безодню,
Захитує на містку сьогоденних основ,
Задихаючись у надлишках водню,
Не кожен свій страх поборов.
Вітрами північними збиває з дороги,
Купами пилу засліплює вдень,
Штовхає в дзвони нічної тривоги,
Вкладає невдало у строки пісень.
Глибоким подихом тихої ночі,
Вбираємо останні атоми спокою,
День шаленіти тепер не захоче,
У людей з метою високою!
Мрії розбивають скелі хаосу,
Надії долають моря темноти,
Кохання заплітає сумніви в коси,
Ми тепер з сьогоденням на ти!
Штормить знову на вулицях,
Купи попелу лежать на траві,
І кожен до кожного тулиться,
Відчувається: ми досі живі!
Сонатами вечірніх співів птахів,
Дні насичені стають все частіше,
Поміж щоденних доленосних жахів,
Повітря, все ж стало чистішим.
Глибоким подихом тихої ночі,
Вбираємо останні атоми спокою,
День шаленіти тепер не захоче,
У людей з метою високою!
Мрії розбивають скелі хаосу,
Надії долають моря темноти,
Кохання заплітає сумніви в коси,
Ми тепер з сьогоденням на ти!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
