Від дотиків долі залишились сліди,
Рухи були все ще жвавими,
Перемкнутись - як Дніпро перейти,
Життя віддавало кольорами яскравими.
Дні залишали відбитки на тілі,
Та розум йшов до просвітлення,
З шматочків добра, котрі вціліли,
Виринало яскраве освітлення.
Від дотиків долі ранковими росами,
Видніються вм'ятини здалеку,
Дорога життя заплетена косами,
По якій важко йти - котимось валиком.
Дні робили помітки у розумі,
Та тіло відповідало привітно,
У мільйонах веселкових роздумів,
Голова піднімалась - душа аж розквітла.
Поштовхом долі - силою вітру,
Ми рухались до вершини гармонії,
Поки життя підбирало палітру,
Тягнулись за звуком симфонії.
Йшли вздовж широких річок,
Поворотами долі смугастими,
З багажем зцілених хороших думок,
Між людей, що віддавали контрастами!
Відредаговано: 22.06.2026