Позаду горить вогонь,
А перед очима стіна,
Не відчуваєш долонь,
У всього своя ціна!
Попереду високий паркан,
Ноги несуть у бік,
Життя зашморгнуло аркан,
Закинуло в нестримний потік!
Позаду вітер штовхає,
Ніяк не вирватись з цього,
Попереду тіло не знає,
Що перекрита дорога!
У всього на світі своя ціна,
Годинник біжить - нервово цокає,
Не завжди незламна бетонна стіна,
Розбити можна лиш ціною високою!
Доля поступово підіймає планку,
Життя будує паркани,
Щоб стати сильнішою ланкою,
Потрібно ставати все більш бездоганним!
Позаду горить спина,
Мурахи в очах, як вдома,
Сумління з'їдає вина,
Приносячи тільки втому!
Попереду глибока впадина,
Руки підіймаються вгору,
Силует з незворотніми вадами,
Перетвориться таки на потвору!
Тільки збираючись в ціле,
З твердими думками про все,
Можна залишитись вцілілим,
Тоді доля напише нове есе!
У всього на світі своя ціна,
Годинник біжить - нервово цокає,
Не завжди незламна бетонна стіна,
Розбити можна лиш ціною високою!
Доля поступово підіймає планку,
Життя будує паркани,
Щоб стати сильнішою ланкою,
Потрібно ставати все більш бездоганним!
Відредаговано: 22.06.2026