Шукачі долі

Пірнав! До глибин особистого я,

Не знайшовши відповідей: що і для чого,

Й незворотна доля моя,

Знову шукала нову дорогу.

Пірнала! На глибину душі, що болить,

Й залишила там частинку себе,

Щоб минуле стерти та обнулить,

Та шлях манівцями веде.

В океані - на хвилях блакиті,

Відчайдухи боролись з стихіями,

Там, де всі печери закриті,

За: бажаннями, надіями й мрією.

В океанах - в пошуках долі,

Шукачі якнайглибше пірнали,

Стиснувши зуби від болю,

Того дня акулами стали!

В небесах - у поривах вітру,

Шукачі якнайвище летіли,

Обманюючи долю хитру,

Їм сьогодні так захотілось!

Літав! До вершин досконалості,

Не знайшовши залишки совісті,

Щось стихійне в серце закралося,

В режимі польоту - у випадковості.

Літала! У хмари: світлі й прозорі,

Й залишила там, що вже не вернути,

А так хотілося побачити зорі,

За край серця й душі зазирнути.

В океанах - в пошуках долі,

Шукачі якнайглибше пірнали,

Стиснувши зуби від болю,

Того дня акулами стали!

В небесах - у поривах вітру,

Шукачі якнайвище летіли,

Обманюючи долю хитру,

Їм сьогодні так захотілось!

Обманюючи долю хитрими кроками,

Легко потрапить в капкани,

Обмежуючись чіткими строками,

Життя обов'язково забанить.

У морях, що тепер так близько,

Над головою - на відстань стрибку,

Не потрібно ходити де слизько,

Й лізти на канатну дорогу хитку.

В океанах - в пошуках долі,

Шукачі якнайглибше пірнали,

Стиснувши зуби від болю,

Того дня акулами стали!

В небесах - у поривах вітру,

Шукачі якнайвище летіли,

Обманюючи долю хитру,

Їм сьогодні так захотілось!