Буревіями долі
Війна прокотилась околицями
Стираючи пам'ять, обтрусившись від пилу,
Йдемо двориками рідних міст,
Штовхаючи ногами відколені брили,
З’їдаючи ненависть й злість.
Забуваючи миті, витираючи очі,
Гуляємо парками дитинства й початку,
І серце повертатись додому не хоче,
Доля наклала життєву печатку.
Війна прокотилась околицями,
Стираючи все на шляху,
А серце: болить, пече й трохи колеться,
Ніхто не вибирав долю таку!
Ми йдемо разом: між попелу й пилу,
Життям, що тече за стіною,
Душа болить надто сильно,
Нам за правду, світ віддячив війною!
Проходячи повз знайомих людей,
В котрих очі, так само, задимлені,
Згадуючи сади: з кущів й орхідей,
Бракує слів - люди знесилені.
Під шматками бетону й уламками сталі,
Дні проходять через ⁿміст Посейдонаⁿ,
Вечорами бродять душі повсталі,
На самоті - лиш перед очима старенька ікона.
Війна прокотилась околицями,
Стираючи все на шляху,
А серце: болить, пече й трохи колеться,
Ніхто не вибирав долю таку!
Ми йдемо разом: між попелу й пилу,
Життям, що тече за стіною,
Душа болить надто сильно,
Нам за правду, світ віддячив війною!
Поки звуки гармат не стихнуть,
Допоки туман не розсіється,
Поки мелодії ночі не зникнуть,
Залишається тільки замріятись.
Війна прокотилась околицями,
Стираючи все на шляху,
А серце: болить, пече й трохи колеться,
Ніхто не вибирав долю таку!
Ми йдемо разом: між попелу й пилу,
Життям, що тече за стіною,
Душа болить надто сильно,
Нам за правду світ віддячив війною!
Відредаговано: 22.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
