"Крига" не дає рухатись далі,
Розбиваючи життя пополам,
Зупиняючи нас на перевалі,
Допоки "зламаний" наш криголам.
"Айсберги" постійно навіюють жаху,
Тепер рухатись важче доволі,
Що веде до тимчасового краху,
В житті, яке веде до неволі.
Криголам прокладає нашу дорогу,
Поміж відколеної тонкої криги,
Веде курсом прокладеним строго,
В часи: далекі ще до відлиги.
Частинки "холодного" розуму,
"Переховуються" до потепління,
Змінюючи схеми для роздумів,
Розбиваючи межі терпіння.
Допоки криголам ще в дорозі,
Крига не стає на заваді,
Наша доля, вже не "в облозі",
Поміж життєвих каскадів.
Розбиваючи кригу - розсікаючи,
Доля "оберігає" на зламі,
Крижину сильно стискаючи,
Виживаємо - на кормі криголаму!
Відредаговано: 22.06.2026