Весняний день

День зводив з розуму,

У рамках весняного спокою,

Як добре ходити босими,

По асфальту нічого не цокає.

Ніч розгортала зрілі думки,

Мрії до себе сильніш притисни,

В потоках шаленства - тихі струмки,

Та спокій душі - надії та сни.

Сон заплітав коси майбутньому дню,

Готуючись до прийдешніх турбот,

Єднаючи долі: мою та твою,

В передчутті здійсненних висот.

Весна! Принесе радість та тишу,

У лаві сонячних променів долі,

Надії тепер не залишать,

Ми вільні - як вітер у чистому полі!

Весна! Розфарбує день сірий,

Акварелями природи-краси,

Ніяк не втрачаємо віру,

Ми вільні - як безкрайні степи!

В разючому промені сонця,

Долітають і нотки гармонії,

Як тепло на чистих віконцях,

Під звуки пташиної дзвінкої симфонії.

Під небом із ясними хмарами,

Доносяться звуки - всесвіту дзвін,

Картинами - просто шикарними,

Настав час підійматись з колін.

Весна! Принесе радість та тишу,

У лаві сонячних променів долі,

Надії тепер не залишать,

Ми вільні - як вітер у чистому полі!

Весна! Розфарбує день сірий,

Акварелями природи-краси,

Ніяк не втрачаємо віру,

Ми вільні - як безкрайні степи!

Яскравістю вражень засипало душу,

Тіло змокло під контрастним дощем,

В океані мрій тепер видно сушу,

Й світлі люди привітні до щему.

Весна! Принесе радість та тишу,

У лаві сонячних променів долі,

Надії тепер не залишать,

Ми вільні - як вітер у чистому полі!

Весна! Розфарбує день сірий,

Акварелями природи-краси,

Ніяк не втрачаємо віру,

Ми вільні - як безкрайні степи!