Буревіями долі

Втечами

Настане день: знову запланована втеча,

Від думок, людей, від внутрішніх я,

Ніби вовки, що живуть в шкурі овечій,

Постійно ховаються - в кожного доля своя.

 

 Здається: дехто вміє ховатися,

 Інші - все ж люблять втікати,

 Та правди життя ніяк не дістатися,

 До вихорів долі, все ж потрібно звикати.

 

Прийде вечір: буде втеча з другої спроби,

Доля встигне нам всім допекти,

Серед любові, розрухи й жадоби,

Нам нікуди тепер не втекти!

 

 Ввижається: що є краще місце для нас,

 Й сподівання виглядають доречними,

 Їх швидко поглинатиме час,

 Вони згасатимуть між нашими втечами.

 

Буде ніч: планування втечі уривками,

Лиш би вибратись, відірватись, змогти,

Підсвідомість насичить казками,

Та від себе - ніяк не втекти!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше