Мабуть добре, бути загубленим в часі,
Мандрувати світами між різних віків,
Бачити світ, його чудові прикраси,
Вдивляючись щоразу з різних боків.
Подорожі планетою завжди захоплюють,
Шукачів пригод між земного контрасту,
Нашу уяву й думки всі охоплюють,
Й збурюють "долю нашу смугасту".
Чудово бути блукаючим в просторі,
Де тебе: не видно й зовсім не чути,
Спостерігати за всім трохи осторонь,
Куди забажаєш: знову стрибнути.
Час просто існує, або зовсім ні,
Простір дивує - щораз розростається,
Яскраво сяють "планетарні вогні",
Звук невідомого десь коливається.
Так хочеться: постійно купатися в щасті,
Бажаємо: жити між райського острову,
Для цього: маємо "загубитися в часі",
Серед загадок неосяжного простору!
Відредаговано: 22.06.2026