Так поїхав я додому
Через річку на поромі.
Їхав довго, їхав сам.
І заїхав в ресторан.
Випив кави,
Чашки дві.
Чую каже хтось:
- Сматрі
Ето ж друг наш Буревій!.
Подході сюда Андрей,
Тут підсів до мене Сноп.
Жирне бидло.
І Прокоп.
- Буревій, ти слышал весть?
На Шерстянке просто жесть.
Перестрелка там была,
А барону все, хана.
- Та замовкни сатана!
Диринчиш як трамана.
Тут в розмову вліз Прокоп.
Вже не викопать окоп.
Бо Прокоп це міцна сталь,
На його лиці печаль,
За отвагу є медаль.
На войну він їздив в даль.
Він у справах газ-педаль.
- Буревій ти свій малий,
Бо на то ти й Буревій.
Буде на Шерстянці бій,
Ти туди не лізь, постій.
Плутанина там велика.
То для нас велика втіха.
Гори просто, буде сміха.
Ну для когось звісно лихо.
Я продовжую мовчати.
Він до мене:
- Слухай, брате!
Ти чого такий сумний?
Чи не ти це Буревій?
Я кажу, що все гаразд
Він до мене каже:
- Брат
Де ти був два дні назад?
Тут почав я розуміти.
Мене можуть розкусити.
Я кажу:
- Та ні, насправді.
Їздив я до тітки Клавдії.
Купувати нове Audi....
До розмови вилазить Сноп:
- ну пойдём уже Прокоп...
- Розрахуйся краще жлоб!
Каже Снопові Прокоп.
Так на мене подивився,
Прищурився й покосився.
- Кажеш audi нова?!!
Отже в Клави є права?!
Ну гаразд малий бувай
Офіціанту залиш чай.
Я сиджу,
По трохи дишу,
І кажу:
- На чай залишу.
Ще й на цукор йому дам.
Гей Прокоп, а по сто грамм?
Прокоп озирнувся по сторонам:
- Не зрозумів Буревій,
Це ти нам?
- Ты наверно пьяный в хлам?
Прокоп, дай я дам ему по зубам!?
Буркнув Сноп немов остолоп
- Здається мені посеред нас крот.
Промовив Прокоп :
- Ти може поясниш мені
Дозволяю.
Бо я ці питання от так не лишає.
А я їм кажу:
- Ну то я порішаю!
Бо вибору так розумію
Не маю.
Я вийшов на вулицю
В машину сідаю,
Сноп мані на копота лягає.
Руки розкидує по сторонам:
- Ей ты куда Буревій.
А сто грамм?
Тут ще підходить до мене Прокоп:
- Виходь Буревій.
Буде крові потоп.
З під крісла дістав
Дерев'яний свій кій.
- Готуйтеся хлопці!
Тут кричить хтось:
- Постій!
Дід на машині своїй підїзжає:
- Прокопе,
Тобі що, життя заважає?
Із копота стягни Снопа,
Бо наріжу як укропа..
Каже Діду до Прокопа.
Тут Прокоп до нього:
- Хопа!
Тебе я Діду поважаю,
Та друзів я не ображаю.
І продовжує Прокоп:
- То не твій Дід огород.
В тебе, що нема хлопот?
Їхав Діду звідси б ти.
Нащо тут твої понти..!?
Ну а Дід йому на ти :
- Знаю,
В тебе є менти,
Злі, нахабні як скоты.
А Прокоп відповідає :
- Я з ментами справ не маю,
За кого мене вважаеш?
Дід:
- Ти так не кажи Прокоп,
Справа має поворот,
Одже це і мій город.
Буревія не чипай,
Спільний в мене з ним трамвай.
І Прокоп йому давай:
- Ти з ним Діду сам рішай,
А сюди свій нос не пхай.
Тут дістав Дід пістолет,
І стрельнув Прокопу в шину.
До мене :
- Сідай в машину.!
- Дід ти що.?
Здурів тварина?!!
Дід ствола не переводить
Потихесеньку відходить.
- Ну Прокопе все, бувай.
Іншим разом пійдеш в рай.
Ти мені не заважай
І про мене памьятай.
Я в машину хутко пригнув.
Звідселя я хутко шмигнув.