Глава 17

Новина створює враження бомби, що раптово розірвалася. Всі витріщаються на мене, наче почули, що я вісниця кінця світу, чим Дрея дуже задоволена. 

– То що у вас там з Заком, може я наплутала і  ви вже побралися? Якось упустила цей момент.

Мажорка складає руки на грудях і в кожному її слові суцільне презирство. Намагається зберегти за собою місце королеви, хоча тільки що благала мене про допомогу! Я, звичайно, могла б відповісти в тому ж дусі. Наприклад, сказати, що химера точно краще ніж вампір, але вирішую просто промовчати, тільки багатозначно знизую плечима. Знаю, що таких, як Дрея найбільше дратує, коли їх просто зневажають. А ще моє мовчання додає загадковості.

– Та ладно! – сміється Анжеліна і перехоплює мій погляд. – Що, правда?! Ти і той химера? Бути не може, хоча… Я різне чула, кажуть, без браслета він нічого собі.

– Хто, Закері?! – не витримує Дрея, яка несподівано втратила союзницю. – Звичайно, нічого собі, в тебе коротка пам’ять, забула, в чому його звинувачували? Але, що з тебе взяти, ти  взагалі можеш думати тільки про одне! 

Що до мене, не знаю, як на таке відповісти. Десять хвилин тому Ксав’є попереджував, що Зак собою не володіє, Дрея натякає про якесь звинувачення в його адресу, а тепер я дізнаюся, що про нього ходять і інші плітки. Уява Енжі явно забігає далеко, але вона стає помітно менш ворожою, навіть дивиться на мене з цікавістю. 

– То це правда? – наполягає Анжеліна та облизує губи, показуючи подвоєний кінчик язика. – І що, Дрея не збрехала, тобі дозволили з ним залишитись?

– Як бачиш, ні, – сумно опускаю очі. Надаю собі вигляду стурбованої нареченої і це виходить правдоподібно, бо мені дійсно треба знати, де цей нахаба зараз. – Сподіваюсь його хоча б не заарештували!

– За це не переймайся, я точно знаю, що ні, – відмахується Енжі. – Чула, що знову зачинили в ізоляторі, посидить кілька днів голодний, передумає тікати наступного разу.

Я підвожу на неї переляканий погляд. 

– Голодний?

– Упс… Вибач, дорогенька, я забула, що Зак всього лише химера, це демону до фіолетової зірки є сніданок, чи ні! І крові не треба…

Каже вона мені, але при цьому кидає зверхній погляд на Дрею, чим змушує знову спалахнути. 

– Ти на щось тут натякаєш? Може тобі  нагадати, я староста жіночого гуртожитку прикриваю твої походеньки! Не зли мене, Анжеліно, бо будеш тільки в мріях бачити свого Драха! 

– Та заспокойся, нас же ніхто досі не впіймав, я скажу йому, щоб пошукав інше місце!   

– Ну да, скажеш, а що робити з оцим? – красуня тицяє пальцем бік щезника, – Може віднесеш до таточка, поки його і справді у нас не знайшли? 

– Я можу повернути, – миттєво розумію, що робити далі. – Якщо підкажете, де у вас ізолятор. Мені треба побачити Зака, тому… 

Розгублено чухаю щезника за вухом. Запускаю магію, якою ельфи заспокоюють диких тварин. Не проходить і хвилини, як мале не просто затихає, а вимикається і безсило повисає у мене на руках. 

– Ти це серйозно? – перепитує Анжеліна і збільшує очі, спостерігаючи за цією милотою. 

– А що таке? Я запам’ятала те місце з проваллям на другому поверсі… Чи у вас тут по коридорах гуляють дракони? 

Сусідки по кімнаті знов замокають і переглядаються, аж поки першою не “оживає” Енжі. 

– Гарна ідея, ти б нас виручила, але… дивись тільки, щоб не попалася! Йди сюди!

Нова приятелька веде мене до стіни і тільки тепер я помічаю, що на ній висить детальний план академії. Здуріти можна, скільки коридорів, підземних ходів та башт, не дивно, що вони користуються порталами!  

– Ми тут, а ізолятор ось тут, – нафарбований чорним гострий нігтик Анжеліни тицяє в позначку. – Спустишся до третього поверху, а потім оось так… В цьому крилі нікого немає, але там така густа, противна магія, наче в киселі бовтаєшся! Пошукаєш арку з чорного кварцу, за нею двері з віконцем, зможете побалакати.

– І все? – я відверто розчарована, бо не думаю, що Зак буде радий розмовляти через дірку у дверях. 

– Ну… – Анжеліна бере мене за лікоть і веде до виходу з кімнати. – Це ж краще, ніж нічого? 

Потім її рука суне щось мені в долоню і швидко стискає пальці. Чую шепіт над самим вухом:

– Це для Цербера, він тебе до нього пропустить!