Глава 5

Мажорка задоволено сміється, а в мене відпадає щелепа. Який з цього нахаби вартовий! І про якого ректора мова?! Я просила про саму нескладну послугу – перекинути нас за місто. Хотіла сісти в автобус і ще трохи помандрувати. Познайомитись зі звичайними людьми, та просто пожити поза правилами моєї високородної сімейки! 

У мене, як то кажуть є питання до одного негідника, але Зак стоїть, засунувши руки в кишені штанів, хоч би пару з вуст видав! Дивиться в слід своїм знайомим і робиться все похмурішим з кожною хвилиною. 

–  Так і мовчатимеш, чи в тебе мову відібрало? – смикаю його за рукав. – Поясни мені, що це за місце?

– Потім. Пішли, нам краще не стирчати тут далі, – він відламує гілку та починає зривати з неї листя, наче дерево в чомусь винне. 

Моя ельфійська кров постає проти такого варварства, а ще проти спроби втягнути мене в якусь нову авантюру.

– Вибач, але я не рушу з місця, поки ти не поясниш що до чого! Який ще за ректор, про кого ви всі говорили? Ти що, затягнув мене в якусь школу?! 

Тепер вже я не можу стримати нервовий сміх. Адже все сходиться – чорний формений одяг, дзвін, що повідомляє про початок занять і поведінка тієї дівчини. Вочевидь вона місцева школьна королева, а той волохатий здоровань – щось на кшталт тілоохоронця. Цього мені тільки не вистачало! 

– Бери вище, вухастик, школа для діточок, а ми поряд з “Чорним феніксом”, – Зак нарешті розщедрюється на пояснення. Обтрушує з себе пилюку та траву, яку начіпляв на одяг.

– Ще раз назвеш мене так… - я стискаю кулаки і відчуваю, як в середині підіймається небезпечна хвиля. 

Ельфи не темні маги і не можуть нашкодити по-справжньому, але я напівкровка і моя власна магія іноді “вистрелює” без попередження. Не хотілося б, щоб це сталося тут, бо я геть не розумію, як вибратись з цієї місцевості й мені потрібен провідник.

– А як мені до тебе звертатись? - він підіймає очі, в яких ані найменшого каяття. 

– Міледі Кейлін, можна леді Сільварант! – розтягую губи в посмішці. Вперше в житті мої імена вищих дають відчути хоч якусь перевагу. – І я б тобі не радила мене злити! Ні про якого фенікса я не чула, тому будь ласкавий, поясни, що це за затишний куточок? – я намагаюсь пригадати, чи не чула назви раніше. В голові спливають дуже давні спогади і розлючене обличчя діда, який погрожує мені перевихованням. – Зачекай, невже… Це що в’язниця?! Ти притягнув мене в заклад, де тримають злочинців?!

Хапаю його за петельки, від гніву готова просто розірвати на дрібні шматочки. З усіх можливих варіантів цей найгірший і я просто повірити не можу, що мені таке не наснилося. 

– Заспокойся, мала, – Зак легко перехоплює мої пальці та легко їх розтискує. –  “Фенікс” – магічна академія… якщо можна так сказати. Справжні злочинці тут на свободі не гуляють. Тобі нічого не загрожує, я визнаю, що це моя помилка, ти просто опинилася поруч! Розберуться і відправлять тебе додому.

– Оу, яка приємна новина! – я скидаю рюкзак і сідаю на землю. Йти з ним  не збираюся, а тому судомно вигадую інший вихід. – Тобто я причепилась до тебе в поїзді, ага? Прилипла, як мушля до дупи черепахи і ти стрибнув у портал разом зі мною! Звучить романтично, але є одна маленька проблема. Вартовий! Не думаю, що він погодиться з твоєю версією, коли тут з’явиться! 

– Сподіваюсь, що я його не побачу…

– Злякався? Навіщо я тільки тобі допомогла!

– Я тебе не просив! – огризається він. – Йдеш, чи ні? Нас скоро помітять і пришлють Сіракса, він тобі не сподобається! 

– Це такий песик, який охороняє територію? – то звичайно, сарказм, але мій приятель жартів не розуміє.

– Майже. Хіба що трошки більший.

На доказ його слів поміж деревами проноситься раптовий порив вітру. Наче хтось видихнув, а секундною пізніше я чую утробний голос. “Порушник!” – попереджає невидимка і Зак хапає мене за куртку. Тягне за собою в бік доріжки, але не встигає дійти до воріт. Я роззявляю рота, бо нам закриває шлях дракон і не абиякий, а з трьома головами. Таких я не бачила навіть у нас в Ельфійському лісі! Хіба в книжках читала, коли вчилась на погонича, але була впевнена, що вони давно вимерли. Ні! Цей красунчик якось не виглядає зомбі і в нього точно не кращі наміри.