Бунтар
Пролог
- Я не буду молитися цим Богам та називати себе рабом Божим. Я народився бути вільним та щасливим. І я цього досягну. Хоча б на мить, але я не буду таким, як ви усі, які боїтеся голови підняти, щоб подивитися на них. А вони звичайні, тільки інші. Я думаю, вони такі ж істоти, як ми, тільки з іншого світу, які всього навсього припхалися у наш з вами світ. Я не знаю, як. Але я прожену їх. Нехай летять до себе додому! - промовив красивий велетень з довгим носом та широкими губами перед натовпом.
- Та ти здурів! Ніхто не має права сперечатися з Богами! - кричав цей натовп. - Ніхто не зможе конкурувати з ними! Ти загинеш від своєї дурості!
Високий красень подивився на тих, хто його зовсім не зрозумів, та пішов подалі від цих... не сприймаючих ані слова в його промові.